Джерело: PostPravda.info. 07.10.2024.
25 вересня 2024 року на засіданні Ради безпеки, яке транслювалося по телебаченню, Путін заявив про оновлення ядерної доктрини. У радянській традиції звернення лідера по телебаченню у зв’язку з військовою загрозою відбувається лише в надзвичайній ситуації. Погрози ядерною зброєю лунали й раніше з Кремля, але зараз Путін підняв ставки максимально. Вище підіймати неможливо, і якщо за словами Путіна не настануть дії, то більше ніхто не сприйматиме серйозно його погрози. Однак заява Путіна спричинила лавину непередбачуваних наслідків, яких він не очікував.
Ядерна зброя – засіб шантажу чи реальна загроза?
Ядерна зброя – це зброя стримування, завдяки якій холодна війна Радянського Союзу із Заходом не переросла в гарячу. Усі розуміли, що її використання призведе до тотального знищення. Однак Путін знайшов для неї нове застосування – ядерний шантаж, який можливий тільки в тому разі, якщо світова спільнота повірить, що володар ядерної зброї достатньою мірою неадекватний, щоб застосувати її. З цієї причини ніхто з державних лідерів, крім Путіна, не вдавався до ядерного шантажу.
З іншого боку, Путін дійсно хотів би застосувати ядерну зброю проти України, але не стратегічну, а тактичну, яка призначена для використання на полі бою. Потужність тактичних ядерних зарядів варіюється від кількох сотень тонн до кількох кілотонн у тротиловому еквіваленті, що значно менше порівняно із стратегічними зарядами, які можуть сягати сотень кілотонн. Тобто, потужність керованих авіабомб, які Росія за добу скидає на Україну, приблизно відповідає потужності одного невеликого тактичного ядерного заряду.
У вересні 2022 року Путін опинився у відчайдушному становищі. Українські збройні сили відбили першу хвилю російського вторгнення і самі перейшли в контрнаступ у Харківській області. Другу хвилю вторгнення, що складається з мобілізованих, Путін не встигав підготувати, і тому 5 жовтня 2022 року він підписує закон про включення до складу Росії чотирьох областей України, щоб юридично виправдати застосування ядерної зброї нібито для захисту своєї території. Ніколи в історії світ не був такий близький до ядерної катастрофи. Світові лідери розуміли, що навіть демонстративне застосування одного ядерного боєзаряду на лінії фронту призведе до ядерної ескалації, яку неможливо буде зупинити.
Тому лідери найсильніших держав світу – США, Індії, Китаю, Великої Британії та інших країн спільними зусиллями зупинили Путіна, пояснивши йому, що на нього чекає в разі застосування ядерної зброї. Завдяки цьому загрозу ядерної війни було знято, проте Путін і далі використовував ядерний шантаж, щоб уповільнити постачання військової допомоги Україні, і це трагічно вплинуло на фронт.
Після звільнення Херсона в українських збройних сил з’явився шанс прорватися до Криму і заблокувати там російські війська, що могло призвести до закінчення війни. Однак саме в цей момент західна коаліція звела до мінімуму військову допомогу Україні. Зазнавши стресу від загрози ядерної ескалації, вони сподівалися на мирні перемовини, в той час, як Путін, імітуючи готовність до таких перемовин, використовував час для підготовки до нескінченної війни на виснаження.
З плином часу західні лідери все менше звертають увагу на ядерний шантаж і хоч і повільно, та все ж розширюють військову підтримку Україні. Путіну щоразу доводиться відмовлятися від своєї чергової червоної лінії й знову вигадувати, у який ще спосіб підвищити ставки. 25 березня 2023 року він оголосив про розміщення тактичної ядерної зброї в Білорусі. Олександр Лукашенко повідомив, що постачання ядерної зброї в жовтні 2023 року вже завершено. У логіці Путіна застосування ядерної зброї з території Білорусі є порівняно безпечним для нього, бо удар у відповідь буде завдано не по Росії, а по Білорусі.
У травні 2024 року він обіцяв провести навчання з тактичною ядерною зброєю. Вторгнення української армії в Курську область перетнуло чергову червону лінію, але, на загальний подив, Путін ні слова не сказав про ядерну зброю. Близько двох місяців він мовчав, а потім несподівано підняв ставки в ядерному шантажі.
Максимальне підвищення ставок у ядерному шантажі – що б це означало?
25 вересня 2024 року на засіданні Ради безпеки, яке транслювалося по телебаченню, Путін заявив про оновлення ядерної доктрини, заявивши: «агресію проти Росії з боку будь-якої неядерної держави, але за участю або за підтримки ядерної держави, пропонується розглядати як їхній спільний напад на Російську Федерацію. Також чітко фіксуються умови переходу Росії до застосування ядерної зброї. Будемо розглядати таку можливість вже у разі отримання перевіреної інформації про масований старт засобів повітряно-космічного нападу і перетин ними нашого державного кордону. Маю на увазі літаки стратегічної й тактичної авіації, крилаті ракети, безпілотники, гіперзвукові та інші літальні апарати».
З одного боку, Путін навмисно висловлюється невизначено: «…за підтримки…» – якої саме підтримки? «Будемо розглядати таку можливість…» – і що з того, що вони розглядатимуть? З іншого боку, він сформулював умови застосування ядерної зброї так, щоб він міг у будь-яку мить зробити це, використовуючи як привід атаки вглиб російської території, які Україна вже провела. Однак на що розрахована заява Путіна?
Ось уже рік, як ситуація на фронті погіршується для України. Російські війська в різних місцях проривали фронт і зараз створили загрозу Покровську – ключовому місту в системі оборони Донбасу. ЗСУ досі не вдається стабілізувати фронт і зупинити просування росіян. Бракує снарядів, протипіхотної зброї та навчених солдатів. І все це відбувалося на тлі скорочення військової допомоги від США. Таке скорочення зазвичай супроводжувало переговори з Росією. У всякому разі нам точно відомо, що останнім часом США вели інтенсивні переговори з Китаєм, і дуже ймовірно, про припинення війни. Результат міг бути сумний і небезпечний для України. Можна припустити, що Путіну навіть цього виявилося замало, і він вирішив використати слушний момент для ядерного шантажу, поки вся політична еліта Сполучених Штатів зайнята передвиборчою боротьбою.
Утім, чергові ядерні погрози застосування ядерної зброї щодо України вже перестали діяти, оскільки у західних політиків склалося чітке розуміння, як задіяти заходи у відповідь, про які вони попередили Путіна восени 2022 року. Однак, коли це попередження було зроблено, нікому не могло спасти на думку, що Путін може застосувати ядерну зброю на своїй території. Та й зараз, це здається безглуздим.
Адже навіть якщо він захоче застосувати тактичну ядерну зброю проти українських військових у Курській області, це не матиме відчутного воєнного ефекту, бо така зброя призначена проти стаціонарних цілей, в той час, як у Курській області йде маневрова війна. Але Путін керується не воєнною логікою, а «поняттями», запозиченими з кримінального середовища, де важливіше не сила, а здатність залякати. І одна зі стратегій кримінальників, яку використовує Путін – залякування своїм божевіллям.
Так, незадовго до виступу Путіна про нову ядерну доктрину начальник полігону на Новій Землі заявив, що все готово до випробувань ядерної зброї, які не проводили там аж із 24 жовтня 1990 року. Тепер уявімо, що Путін знищує ядерним ударом опорний пункт українських військових у Курській області, і тут же робить заяву для світової спільноти, що він просто переніс випробування ядерної зброї до Курської області, оскільки має право випробовувати її де завгодно на своїй території, а про українських військових нічого не знав.
Адже юридично Росія не визнає факт українського вторгнення, називаючи військові дії в Курській області «контртерористичною операцією». Думаю, його розрахунок на те, що такий «легітимний» ядерний гриб на Курщині налякає західних лідерів настільки, що вони готові будуть миритися з Путіним на будь-яких умовах, і, як бонус, ще й це зможе вплинути на вибори в США та в інших Європейських країнах на користь прихильників примирення з Росією. Однак усе пішло не так, як розраховував Путін.
Несподіваний результат ядерного шантажу – дипломатична поразка Путіна
Одразу після нових ядерних погроз Путіна Сполучені штати в особі Ентоні Блінкена категорично відкинули ядерний шантаж, а потім надійшла заява про безпрецедентне збільшення військової допомоги Україні від США, що реально може змінити ситуацію на фронті. Очевидно, Путін не розраховував на таку реакцію США. Але ще більш несподіваною для нього стала зміна позиції Китаю. 27 вересня під час роботи Генасамблеї ООН у Нью-Йорку Китай оприлюднив заяву, яку підтримало ще 11 держав. У ній ідеться: «Ми закликаємо відмовитися від загроз застосування зброї масового ураження, особливо ядерних, хімічних і біологічних озброєнь». Це означає, що Китай сприйняв заяву Путіна серйозно. Застосування навіть одного ядерного боєзаряду під виглядом навчань для Китаю абсолютно неприйнятне, оскільки повністю руйнує його стратегію нарощування військової загрози Тайваню.
Адже достатньо Сполученим Штатам оголосити, що вони готові повторити подібні ядерні «навчання» в Тайванській протоці, і військова загроза для острова буде знята. Судячи з усього, Китай вирішив покарати Росію, і з цією метою за лаштунками сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку створив ініціативну групу країн «Друзі миру» з урегулювання російсько-української війни.
Поряд із Китаєм до групи увійшли Бразилія, Єгипет, Туреччина, Казахстан, Кенія, Індонезія, ПАР, Саудівська Аравія, Замбія, Мексика, Алжир, Болівія, Колумбія, Угорщина, Швейцарія і Франція. Той факт, що до групи не запросили Росію, показує, що Китай перестав вважати її суб’єктною. Відтепер долю Росії він вирішуватиме не через домовленості з Путіним, а через домовленості зі США. З цієї причини в групі «Друзів миру» опинилася Франція як посередник Китаю із Заходом, а приєднання до групи Туреччини й Казахстану показує, що в протистоянні з Китаєм у Росії немає союзників.
Отже, бажаючи отримати відразу все, Путін зазнав повної дипломатичної поразки, що призвело до втрати суб’єктності. І ось результат. У ніч з 28 на 29 вересня Україна успішно атакувала аеродроми й склади з боєприпасами на території Росії. У відповідь на брифінгу в Кремлі в понеділок, 30 вересня, прессекретар Путіна Дмитро Пєсков запропонував не пов’язувати обставини війни в Україні й застосування ядерної зброї. Це означає, що ядерний шантаж провалився, і Росія намагається відіграти назад.
