Після війни з Україною відбулася трансформація режиму
в Росії. Чекістська диктатура виродилася в охлократію, соціальною підтримкою
якої є люмпени, що вітають агресію проти сусідніх країн. Однак соціальну базу
підтримки потрібно розширювати, а в умовах охлократії для цього залишається
лише один спосіб – збільшувати кількість люмпенів через розтління свідомості.
Для цього перекручують мову. Найважливіші слова, що позначають ціннісні
орієнтири, наповнюють негативним і деструктивним змістом. В результаті втрачаються
ціннісні орієнтири, і свідомість людини опускається до рівня свідомості
люмпена. Щоб протистояти цьому, необхідно термінологічно розмежувати початковий
сенс слова і нав’язаний негативний зміст. Це потребує створення спеціальних
словників, а зараз можна визначити два ключових терміни: «православ’я» і
«рускій мір».
Православ’я – це духовна традиція в християнстві, що
включає унікальні духовні практики, багате літургійне життя, самодисципліну,
«духовні діяння» і глибоку богословську думку, яка спирається на тисячолітній
досвід розвитку античної філософії. Варто особливо підкреслити, що православ’я
– це не релігія, а традиція всередині християнства, тому що православ’я не має
свого віровчення, відмінного від християнства.
Російські охлократи вкладають у термін «православ’я»
суто ідеологічний сенс, вихолощуючи релігійний зміст слова. Православ’я
трактується як державотворча ідеологія, яка визначає унікальність руского міра
з його особливою системою цінностей, що відрізняє його від решти християнського
світу.
Таке розуміння православ’я служить способом
розмежування на наші/чужі і змушує сприймати инші країни (навіть православні),
як вороже оточення. Щоб не змішувати це розуміння православ’я з православ’ям в
справжньому сенсі, будемо називати його люмпен-православ’ям.
Люмпен-православ’я ідеологічно обґрунтував патріарх
Кіріл, запропонувавши своє розуміння руского міра. Сам по собі термін «рускій
мір» має нейтральний характер і означає сферу спілкування людей, які можуть без
додаткових зусиль розуміти один одного завдяки знанню російської мови і
причетності до російської культури. Люмпени розуміють рускій мір по-своєму: для
них це ті країни, в яких вони можуть вести себе як господарі. Будь-яка спроба
поставити їх на місце або закликати до порядку сприймається як агресія проти
руского міра. З позиції охлократичної верхівки рускій мір – це ті країни, на
які має поширюватись сфера їхнього політичного, військового та економічного
впливу. Для обґрунтування претензій на цю сферу впливу потрібна ідеологія, в
ролі якої використовують люмпен-православне розуміння руского міра,
запропоноване патріархом Кірілом. Щоб не було плутанини, потрібно
термінологічно розмежувати «рускій мір» в нейтральному, культурологічному
значенні, «охлократичний рускій мір», заснований на геополітичних претензіях
люмпенів і охлократів, і «люмпен-православний рускій мір» заснований на
антихристиянському люмпен-православному віровченні.
На думку патріарха Кіріла, рускій мір – це особлива
цивілізація, народжена в київській купелі хрещення. Але, якщо взяти цю тезу, то
виходить, що прийняття Київською Руссю християнства, не тільки не ввело Русь в
християнський світ, а навпаки, зачало особливу цивілізацію, відмінну від
християнського світу середньовічної Европи. З цього випливає, що російське
православ’я має якесь особливе одкровення, яке відрізняється від християнського
одкровення.
На думку патріарха Кіріла ні український, ні
білоруський народ не мають ціннісних підстав для свого існування, окрім ідей
руского міра: «Релігійний вимір Руского міра є джерелом миролюбності наших
людей. Непросто сьогодні зберігати ці цінності. Але потрібно розуміти, що без
цих цінностей не існуватиме ні російський, ні український, ні білоруський
народи, а все буде переплавлене в якомусь котлі цивілізацій». Правда, патріарх
Кіріл не уточнює, що спочатку цим котлом цивілізацій було християнство, в якому
немає ні елліна, ні іудея. При цьому миролюбність до українців і білорусів, яка
заснована на люмпен-православних цінностях, має в основі заперечення самої
можливості їхнього існування поза люмпен-православним рускім міром. Це
заперечення стало ідейним виправданням силової спроби включити Україну в
охлократичний рускій мір.
